The object of research is the effectiveness of the implementation of measures within the national policy to minimize the effects of the COVID-19 pandemic in individual countries. One of the most problematic places is the formation of a policy to minimize the consequences of the COVID-19 pandemic, which would take into account the specifics of the national economy, its margin of safety and aimed at achieving the goals of stabilizing negative economic trends. The pandemic has led to forced quarantine restrictions, which have had a negative impact on national economies. The inability to set up full-fledged business processes has led to rising unemployment and social tensions. An analysis of the main directions of the policy of minimizing the consequences of the pandemic of individual countries that made up the analytical sample. The main characteristics of the measures taken to minimize the effects of the pandemic, aimed at stabilizing the situation in the most crisis segments of the economy: financial assistance to small and medium-sized businesses, tax benefits, job creation and unemployment benefits, stabilization of the budget and banking system. The study used a comparative analysis of the effectiveness of the pandemic confrontation through the prism of the adopted policy by analysing the dynamics of key macroeconomic indicators. This methodological approach involves the involvement of a large database, which presents the main macroeconomic indicators of individual countries and the study of the main parameters of national policies. This ensures that links are identified and that the results of the planned activities are compared. In comparison with known similar methods, this approach allows adding to the base of comparison global indices depending on the purpose of the study and to transform its subject. In the applied aspect, the evaluation of the policy of confronting the pandemic will minimize the cost of time and resources to select and justify effective measures to minimize the negative consequences of unforeseen events and forecast economic trends.
Объектом исследования является результативность реализации мероприятий в рамках национальной политики минимизации последствий пандемии Сovid-19 отдельных стран. Одним из самых проблемных мест является формирование политики минимизации последствий пандемии Сovid-19, которая бы учитывала специфику национальной экономики, ее запас прочности и была направлена на достижение поставленных целей относительно стабилизации негативных экономических трендов. Пандемия привела к вынужденным карантинным ограничениям, которые отрицательно сказались на основных показателях национальных экономик. Невозможность обустройства полноценных бизнес-процессов привела к росту безработицы и социальной напряженности. Проведен анализ основных направлений политики минимизации последствий пандемии отдельных стран, которые составили аналитическую выборку. Определены основные характеристики применяемых мер, направленных на минимизацию последствий пандемии и стабилизацию ситуации в наиболее кризисных сегментах экономики: финансовая помощь малому и среднему бизнесу, налоговые льготы, сохранение рабочих мест и помощь по безработице, стабилизация бюджетной и банковской системы. В ходе исследования использовался сравнительный анализ результативности противостояния пандемии сквозь призму принятой профильной политики путем анализа динамики основных макроэкономических показателей. Такой методический подход предполагает привлечение значительной базы данных, где представлены основные макроэкономические показатели отдельных стран и исследование основных параметров национальных политик. Благодаря этому обеспечивается выявление связи и сопоставление результатов имплементации запланированных мероприятий. По сравнению с известными аналогичными методами данный подход позволяет добавлять в базу сравнения глобальные индексы в зависимости от цели исследования и трансформировать его предмет. В прикладном аспекте оценивание политики противостояния пандемии позволит в будущем минимизировать затраты времени и ресурсов на выбор и обоснование действенных мер, направленных на минимизацию негативных последствий непредсказуемых событий и прогнозировать экономические тренды.
Об'єктом дослідження є результативність імплементації заходів у рамках національних політик мінімізації наслідків пандемії COVID-19 окремих країн. Одним з найбільш проблемних місць є формування політики мінімізації наслідків пандемії COVID-19, яка б враховувала специфіку національної економіки, її запас міцності та була спрямована на досягнення поставлених цілей стосовно стабілізації негативних економічних трендів. Пандемія призвела до вимушених карантинних обмежень, які негативно позначились на національних економіках. Неможливість облаштування повноцінних бізнес-процесів призвела до зростання безробіття та соціальної напруги. Проведено аналіз основних напрямів політики мінімізації наслідків пандемії окремих країн, що склали аналітичну вибірку. Визначено основні характеристики застосовуваних заходів, спрямованих на мінімізацію наслідків пандемії та стабілізацію ситуації в найбільш кризових сегментах економіки: фінансова допомога малому та середньому бізнесу, податкові пільги, збереження робочих місць та допомога з безробіття, стабілізація бюджетної та банківської системи. В ході дослідження використовувався порівняльний аналіз результативності протистояння пандемії крізь призму прийнятої профільної політики шляхом аналізу динаміки основних макроекономічних показників. Такий методичний підхід передбачає залучення значної бази даних, де представлені основні макроекономічні показники окремих країн та дослідження основних параметрів національних політик. Завдяки цьому забезпечується виявлення зв’язку та співставлення результатів імплементації запланованих заходів. У порівнянні з відомими аналогічними методами даний підхід дозволяє додавати у базу порівняння глобальні індекси в залежності від мети дослідження та трансформувати його предмет. У прикладному аспекті оцінювання політики протистояння пандемії дозволить у майбутньому мінімізувати витрати часу та ресурсів на вибір та обґрунтування дієвих заходів, спрямованих на мінімізації негативних наслідків непередбачуваних подій та спрогнозувати економічні тренди.